Спогади випускниці 1960 року Л.М. Одинцової
Музей історії ДДМУ ім. І.І. Крижанівської продовжує естафету розповідей про випускників, дбайливо зберігаючи пам’ять про приклади гуманізму, відданості професії та альма-матер. Адже історія нашого навчального закладу — це не лише дати, документи та досягнення. Це передусім люди.
Наприкінці 60-х років минулого століття декан санітарно-гігієнічного факультету Дніпропетровського медичного інституту (нині ДДМУ) доцент Володимир Павлович Бариленко ініціював створення групи «Пошук», до якої ввійшли активні студенти різних факультетів. Вони брали інтерв’ю у випускників довоєнних та післявоєнних років — так з’явились збірки «Розповіді про старших», що мали за мету формування світогляду студентської молоді на прикладах минулих поколінь.
Продовжуємо традицію таких розповідей. Про роки навчання розповідає доцент, офтальмолог, ветеран медичної справи Людмила Михайлівна Одинцова — випускниця санітарно-гігієнічного факультету 1960 року.
Зі шкільної лави Людмила мріяла стати лікарем-хірургом. Прагнула вступити на лікувальний факультет, однак доля склалася так, що була зарахована на санітарно-гігієнічний, і ніколи про це не пошкодувала, адже знайшла тут справжніх друзів і справу свого життя.
Як згадує Л.М. Одинцова, рейтинг нашого вишу за часів її навчання стабільно зростав з кожним роком. Навчальний заклад міцно утримував перше місце у Дніпропетровську і входив до числа лідерів медичної освіти всієї країни. Викладачі інституту були фахівцями високого рівня, до яких хотілося тягнутися. Варто лише згадати, що початок її студентських років припав на період ректорства заслуженого діяча науки і техніки, професора Дмитра Павловича Чухрієнка — новатора хірургії, що започаткував у Дніпропетровській області розвиток торакальної хірургії та ендотрахеального наркозу.
З теплом і вдячністю Людмила Михайлівна згадує імена викладачів, що сприяли формуванню в студентської молоді не лише професіоналізму, а й людської гідності та відповідальності. Серед них: Віктор Миколайович Дзяк (терапевт-кардіолог, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України); Клавдія Іванівна Степашкіна (терапевт, заслужений діяч науки і техніки УРСР); Дмитро Оверкович Василенко, Тимофій Єремійович Гнілорибов, Михайло Юхимович Демко, Михайло Олександрович Кімбаровський, Абрам Ілліч Коган (хірурги); Михайло Макарович Денисенко (фізіолог); Арон Ізраїлевич Дашевський, Олена Іванівна Кузіна (офтальмологи); Юхим Ілліч Деміховський (мікробіолог); Олександр Семенович Єгоров (акушер-гінеколог); Іван Михайлович Кучерявий, Володимир Павлович Бариленко (гігієністи); Ольга Петрівна Лисогор (гістолог); Євген Степанович Малевич (стоматолог); Федір Якович Розе (невропатолог); Іван Никифорович Сухотеплий (патофізіолог); Лідія Олексіївна Смирнова (ортопед-травматолог); Володимир Володимирович Шостакович (психіатр); Григорій Овсійович Батрак (фармаколог).
Легендарні особистості, які будували історію нашого навчального закладу, вкладали всіх можливих зусиль у розвиток його наукової та педагогічної діяльності й виховання нових поколінь працівників галузі охорони здоров’я. Саме завдяки їм роки навчання професії зі всіма їх складнощами та перемогами для студентів промайнули непомітно.
28 червня 1960 року 125 випускників отримали омріяні документи про закінчення вишу, 15 з них — з відзнакою (серед них – і Л.М. Одинцова). Святкування випуску було скромним, але натхненним. Людмила Михайлівна досі пам’ятає щиру промову ректора, а також напутнє вітання декана факультету доцента Володимира Павловича Бариленка, якого студенти дуже любили й поважали за відданість професії. Дипломи випускникам вручав професор Михайло Якович Хорошманенко — хірург, учасник Другої світової війни. А від випускників зі словами подіки виступили староста курсу Микола Паранько (у майбутньому — вчений-гігієніст, професор, завідувач кафедри загальної гігієни) та активістка Ніна Третякова. Після офіційної частини святкування продовжилося в парку ім. Т.Г. Шевченка і було таким, що запам’яталося на все життя.
Випуск санітарно-гігієнічного факультету 1960 року пишається своїми чотирма докторами медичних наук (М.М. Паранько – Дніпро, М.І. Меняйло – Донецьк, В.І. Пазинич – Запоріжжя, В.М. Булгаков – Київ), дев’ятьма кандидатами медичних наук, шістьма головними лікарями, сімнадцятьма завідувачами відділень лікарень. А серед випускників інших факультетів того року — цілі плеяди видатних імен — професорів О.Є. Малевича, Ю.О. Філіпова, М.М. Бондаренка, Л.І. Бойко, С.М. Шабленко, І.П. Біжка, П.Т. Сягайла. І це далеко не всі, про кого хотілося б згадати!
Після закінчення інституту Л.М. Одинцова свою кар’єру пов’язала з alma mater. Після ординатури з терапії спеціалізувалася в офтальмології, працювала в НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, захистила кандидатську дисертацію. Згодом стала асистенткою кафедри очних хвороб ДДМУ. Працювала в Медичному центрі ДДМУ, за сумісництвом завідувала кафедрою валеології. Займалася викладанням, клінічною та консультативною роботою. З 1993 року неззмінно очолює жіночу раду ветеранської організації нашого університету.
Зустріч випускників — це завжди особлива подія, під час якої відчувається щемлива радість, пам’ять, єдність поколінь. Людмила Михайлівна розповідає:
«Раніше наш курс збирався кожні 5 років, згодом — один раз на 10 років. На першу зустріч у 1965 році приїхали випускники з України, Казахстану, Білорусі, Далекого Сходу, Татарстану! А востаннє нам вдалося зібратися разом у 2010 — з нагоди 50-річчя закінчення інституту, нас тоді було 17. І завжди ми були щасливі та емоційні, ділилися спогадами, новинами професійного та особистого життя.
2025 року виповнюється 65 років від дня нашого випуску. Більшість моїх однокурсників уже поважного віку, і зібратися разом вже не сила. Однак жоден із нас ніколи не пошкодував, що обрав найгуманнішу на землі професію лікаря, був вірним клятві Гіппократа Щира вдячність альма-матер, з любов’ю до якої ми пройшли крізь усе життя!».
На 1 фото – голова жіночої ради ветеранської організації Л.М. Одинцова, на 2 – випускники санітарно-гігієнічного факультету 1960 року, що зібралися на зустріч 20 років по тому (1980 р.).
