Терапевт, есперантист, доктор медицини, відомий у науковому світі як автор методики клінічного дослідження хворих.
М.О. Кабанов народився 30 січня 1864 р. за старим стилем у м. Карачів Орловської губернії в родині сільського вчителя. Закінчив з відзнакою фізико-математичний (1886) та медичний (1893) факультети Московського університету. Учень видатних клініцистів, лікарів-терапевтів професорів О. О. Остроумова та Г. А. Захар’їна. До 1911 року працював на посаді приват-доцента госпітальної терапевтичної клініки Московського університету. Пішов з університету разом з іншими професорами та викладачами на знак протесту щодо реакційної політики міністра освіти Кассо. З 1911 до 1918 рр. працював лектором московських Вищих педагогічних курсів ім. Тихомірова. У 1918 р. за запрошенням приїхав до Катеринослава.
Професор В. П. Карпов, перший ректор нашого навчального закладу, у статті «Шість років існування Катеринославського медичного інституту» на сторінках «Катеринославського медичного журналу» так розповідає про ті нелегкі часи: «Влітку 1918 року за більш сприятливого продовольчого становища в Україні медичному факультету вдалося залучити працювати великі сили викладачів з Москви для організації навчання студентів 3-го курсу». Серед запрошених був і професор Микола Олександрович Кабанов. У 1919 році він стає ректором Катеринославського вищого педагогічного інституту, обирається деканом медичного факультету, засновує кафедру факультетської терапії.
Кафедра базувалася в терапевтичному відділенні губернської земської лікарні (нині лікарня ім. І. І. Мечникова). В її розпорядження виділено 40 ліжок. До її штату, крім професора, входили 3 асистенти, 3 молодші викладачі, та 4 субординатори зі студентів 4-го курсу. Професор Кабанов провів велику роботу щодо створення її матеріальної бази, налагодження педагогічного процесу та лікувальної роботи. Наукова діяльність кафедри в той період стосувалася досліджень функціональних можливостей органів людини та їх взаємозв’язків.
Основою наукового світогляду М. О. Кабанова був погляд на організм як єдине ціле. Він вважав, що захворювання того чи іншого органу є лише місцевим проявом захворювання всього організму людини. Професор розробив методику клінічного дослідження хворого, яка включала докладне розпитування пацієнта з урахуванням спадковості та умов життя, неодноразово перевидавалася. Микола Олександрович – автор понад 150 наукових праць та книг з медицини.
Микола Олександрович був освіченою, комунікабельною людиною, листувався з Роменом Ролланом та іншими відомими діячами культури та мистецтва. Був одним із піонерів міжнародної мови есперанто, переклав декілька та видав ряд книжок цією мовою, упорядкував два російсько-есперантські словники.
Був одружений, започаткував династію вчених та лікарів.
Професор М. О. Кабанов помер в евакуації під час Другої світової війни у м. Казані 20 листопада 1942 р.
Шануємо пам’ять вченого, який долучився до заснування та розвитку нашого університету в перше десятиліття його існування, далекі 20-ті роки минулого століття.
