Інна Іларіонівна Крижанівська – видатний організатор вищої медичної освіти, відомий вчений, досвідчений лікар, перша жінка-ректор Дніпровського державного медичного університету (раніше – Дніпропетровського медичного інституту).
І. І. Крижанівська народилась 25 червня 1913 року в сім’ї вчителів у Черкасах. У 1931 р. з відзнакою закінчила Дніпропетровський медичний технікум, а 1938 року – лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту (ДМІ), також з відзнакою. Свій трудовий шлях у медицині Інна Іларіонівна розпочала фельдшером на Дніпропетровському металургійному заводі ім. Петровського. З 1938 по 1940 р. працювала лікарем-ординатором, потім – завідувачкою терапевтичного відділення Ігренської психіатричної лікарні, а з 1940 р. – головним лікарем обласної лікарні й в обласному відділі охорони здоров’я міста Чернівці. Того ж року І. І. Крижанівська вступила до клінічної ординатури кафедри внутрішніх хвороб Кримського медичного інституту, але з початком війни вимушена була з двома маленькими синами пережити дві евакуації – спочатку до Краснодарського краю, а потім до Грузії, де працювала сільським лікарем. У 1943 р. з сім’єю вона повертається до звільненого Дніпропетровська, де працює спочатку лікарем-ординатором, а потім завідувачкою відділення обласної лікарні.
З 1947 р. життя І. І. Крижанівської пов’язане з Дніпропетровським медичним інститутом. Вона стає асистентом кафедри факультетської терапії, а з 1956 р. – завідувачкою цієї кафедри. В 1953 р. захистила кандидатську дисертацію, а в 1957 р. докторську. Обидві роботи були присвячені проблемі, якій Інна Іларіонівна віддала усе своє життя – хронічній недостатності кровообігу. Цього ж 1957 р. проф. І. І. Крижанівська їде у відрядження до Монгольської Народної Республіки, де вона два роки була завідувачкою кафедри терапії Монгольського державного університету. Після повернення Інну Іларіонівну обирають завідувачкою кафедри госпітальної терапії Дніпропетровського медичного інституту. З 1959 р. вона проректор з навчальної роботи, а з 1964 по 1981 рік очолює інститут на посаді ректора.
Період ректорства І. І. Крижанівської став часом кардинальних змін, які піднесли ДМІ на якісно новий рівень. Фундаментом успіхів у науковій та педагогічній сферах стала вагома матеріальна база інституту. Відкрилися два нові факультети – стоматологічний та удосконалення лікарів. Як символ післявоєнного відродження піднявся з руїн величний морфологічний корпус, біля стін якого зведено прекрасний пам’ятник полеглим воїнам-медикам. В ансамблі морфологічного корпусу з’явилось ціле студентське містечко з двома гуртожитками, сучасним спортивним комплексом, плавальним басейном, студентською їдальнею, віварієм для наукових досліджень, парковою зоною. На набережній Дніпра збудовано ще два висотні гуртожитки. А на березі Самари в лісовій зоні Орловщини для студентів та співробітників споруджено зручний оздоровчо-спортивний табір. Родзинкою діяльності ректорки став народний музей історії вишу, якому з нагоди 100-річного ювілею Інни Іларіонівни за ініціативою ветеранів медичного університету присвоєно ім’я професора Крижанівської. Сімнадцять років ректорства (1964 – 1981 рр.) – це ціла епоха в історії ДМІ. Безумовно, І. І. Крижанівська є незмінним прикладом служіння своїй професійній справі.
Головним напрямом наукової діяльності І. І. Крижанівської та її школи кардіологів було вивчення проблеми хронічної недостатності кровообігу. Основні роботи Інни Іларіонівни про особливості вітамінного і вуглеводного обміну клітини стали фундаментом усіх подальших досліджень її учнів, створено принципово новий напрям у вивченні цієї проблеми. Широта поставленої проблеми вимагала створення на кафедрі біохімічної лабораторії й кабінету функціональної діагностики. Це дозволило теоретично обґрунтувати клінічні дослідження біохімічними й експериментальними даними на рівні тканин.
Професор І. І. Крижанівська – авторка понад 300 наукових праць, 11 монографій. З особовою увагою вона ставилася до молодих науковців. Під її керівництвом захищено 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій.
Плідна праця І. І. Крижанівської відзначена багатьма орденами та медалями. Вона була депутатом Верховної Ради УРСР, депутатом обласної Ради, заступником голови Комітету радянських жінок, головою правління обласного комітету Радянського Фонду миру, головою правління обласного товариства терапевтів. Для всього Інна Іларіонівна знаходила час!
Сьогодні справу І. І. Крижанівської продовжують її учні та послідовники на кафедрі внутрішньої медицини 2, фтизіатрії, професійних хвороб і клінічної імунології ДДМУ. Завідувач кафедри професор Олександр Вікторович Курята у статті «Її думка випереджала час» пише: «Діапазон наукових і лікарських інтересів професора І. І. Крижанівської був дуже широкий і не замикався тільки на кардіології. Як лікаря-терапевта Інну Іларіонівну цікавила бронхіальна астма, тромбоутворення, профпатологія, патологія печінки, виразкова хвороба, дифузійні захворювання сполучної тканини, цукровий діабет, що знайшло свій відбиток у дослідженнях співробітників кафедри. За її допомогою були створені відділення хронічного гемодіалізу та профпатології Обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова. Творча думка вченого І. І. Крижанівської випереджала свій час».
Людмили Василівна Новицька-Усенко, член-кореспондент НАН та НАМН України так розповідає про Інну Іларіонівну: «Безмежну любов до інституту Інна Іларіонівна пронесла через роки своєї трудової діяльності та особисте життя. Для мене особисто вона – духовний Учитель і мудрий Наставник, який відіграв вирішальну роль у моєму становленні як вченого, лікаря, педагога, керівника».
Постать Інни Іларіонівни Крижанівської – вчителя, наставника і прекрасної людини залишається прикладом для багатьох поколінь лікарів.
